Сад як перемога людського духу
Отже, знайомимось: сад Світельських («Garden Svitelskih») і його засновник – нині отець Віктор, настоятель місцевого храму Блаженної Ксенії.
«Garden Svitelskih» – це історія нашої сім’ї, – каже отець Віктор, бо він – витвір не лише моїх рук, а всієї нашої родини».
Digest:
The garden as the victory of the human spirit
The author of the garden: the priest father Victor and the Svitelsky family
Text: Olga Kamolikova
Photo, video: Olga Kamolikova, Viktor Svitelskyi
This fantastic garden is not located in France or England, but in our native Ukraine!
And the history of its creation is a clear proof that faith and plants can work miracles!
More than twenty years ago, the author of this garden was bedridden – doctors diagnosed a serious disease of the spine and did not give any positive prognosis. Therefore, the family changed the city apartment into a house with a large plot of land in Kyiv region, so that the owner could have closer contact with nature, which would be impossible in the “reinforced concrete” jungle of the capital.
The garden is divided into conditional rooms – there are several of them, and they all have their own names. The first room, the area that begins just behind the gate, is called Oxford. It is here that Father Victor meets the guests, and from this place the walk through the garden begins.
And there are separate rooms Oriental, Children’s, French, Claude Monet’s garden, there is even its own Lake Geneva!
There are so many beautiful plants! And some, it would seem, cannot live in this climate. But live! Grow! Because behind this beauty is a lot of work, deep knowledge, and also love for all living things!
Автори саду: священник о. Віктор та сім’я Світельських
Текст: Ольга Камолікова
Фото, відео: Ольга Камолікова, Віктор СвітельськийЦей фантастичний сад розташований не у Франції, не в Англії, а у нас в Україні! Історія його створення – наочний доказ того, що віра та кропітка робота з рослинами здатні творити справжні дива!
Автор цього саду понад двадцять років тому був прикутим до ліжка – лікарі діагностували важку хворобу хребта й не давали жодного позитивного прогнозу. Тож сім’я переїхала у Київську область, у заміський будиночок з великою земельною ділянкою – тут господар міг мати більш щільний контакт з природою, що було неможливим в «залізобетонних» джунглях столиці.Характер у господаря виявився сильним, вольовим та дієвим. Він хотів бути корисним своїй родині, тож почав наводити на ділянці лад. Спочатку він пересувався на інвалідному візку, потім – на милицях. Але це не завадило йому розплановувати територію, заготовлювати живці рослини і навіть їх висаджувати. Щось він робив сам, щось – разом з дітьми та дружиною. Попри всі прогнози лікарів, господар подолав тяжку хворобу та встав на ноги. Отець Віктор упевнений: обмежені можливості – це наскільки ти сам себе відчуваєш обмеженим!
Загальний вигляд і акценти
Коли Світельські переїхали сюди, ділянка була занедбаною, рослин – зовсім небагато. У кутку біля входу росла гарна ялинка та неподалік від неї – каштан… І господар задався метою створити гарний сад, який стане улюбленим місцем відпочинку всієї сім’ї. Такий, приміром, як в Англії, чи Франції. І хоч сам отець Віктор там ніколи не був, та багато бачив гарних світлин з приватних закордонних садів в садових журналах та телепередачах…
Сьогодні сад поділений на умовні кімнати – їх декілька, і всі вони мають власні назви. Перша кімната, що починається відразу за хвірткою, – отримала назву «Оксфорд». Саме тут отець Віктор зустрічає гостей, і з цього місця і починається прогулянка садом.
Оксфорд
Назву цій кімнаті дали діти, бо з Оксфордом в них асоціювався відомий університет, і якось так, на підсвідомому рівні прийшла асоціація – саме тут вони вивчали рослини, навчалися працювати з ними. До того ж, ця місцевість на півдні Англії славітня незабутніми ландшафтами, прекрасними рослинами і вражаючою архітектурою!
Отже, в українському Оксфордширі – та сама одинока ялинка, що лишилася від попередніх власників – сьогодні вже гарне величне дерево! Перед нею, просто біля входу, – невеличка водойма з водними рослинами та рослинами берегової лінії. Ближче до будинку можна побачити багато цікавих за формою рослин – нівакі з чудернацькими стовбурами. Багато з них були принесені з дикої природи, а точніше, за словами господаря, – врятовані. «Я дуже люблю гуляти по лісу, і коли знаходжу понівечену рослинку, то стараюсь забрати її та змінити долю на кращу, – розповідає отець Віктор, – ось, приміром, якось ми з донькою побачили невеличку ялинку, яка була буквально придушена стовбуром дерева, що на неї впав. Покликали на допомогу інших членів родини, викопали, принесли додому, пересадили, гарно обрізали, придали іншу форму і викохали красуню»!
Східний
Серед рослин, що змінили свою долю та місце проживання можна впізнати звичайну шипшину, яка перебралася на штамб, нівакі з хвойних, з грабу, з калини тощо. А ще у «Оксфорді» ростуть магнолії та сумах, різні види туй, ялівців, магонія падуболистна. З багаторічників – прекрасний бадан. Фасад будинку, як і в Англії, вкриває чудовий плющ.
Йдемо далі – до кімнати «Східного» саду. Тут нема суто японського чи суто китайського саду, все ж таки, це – стилізація. Можна побачити і пагоду, і цікаву альтанку, ліхтар, а також багато стрижених та сформованих нівакі-рослин, зокрема з шовковиці, з ялівців, з туй тощо. Нівакі-шовковиця займає тут центральне місце, вона нагадує якусь чудернацьку пані в «панчохах» з плющу.
Город
Далі – «зелена» кімната під назвою «Дитяча». Її також назвали діти, бо саме в ній вони гралися, як були маленьким. З часом в цю частину саду «переїхали» кактуси, опунції, тут же влітку живуть і деякі кімнатні рослини, а у центрі «кімнати» лежать старовинні жорна. Якщо пройти через Східний сад, та «Оксфорд», завернути за ріг будинку, то можна потрапити у французький садик, в якому – ідеальний газон та симетричні клумби з трояндами… А щоб стилізація Франції була максимальною, навіть вікна на фасаді будинку, що примикає до цього саду, змінили на так звані французькі!
Фантастичні шпалери з граба, ділянка з газоном, на вході посадки злакових. На цій відкритій ділянці отець Віктор проводить уроки зі школярами. А за наступним ярусом шпалер – город! І не простий, а декоративний: цибуля, картопля, помідори, огірки тощо, а поміж ними квіти-квіти-квіти. І все це висаджено не традиційними прямими рядочками, а хвилями!
Водні елементи
А що ж там за водна гладь видніється вдалині? «Женевське» озеро, – відповідає батюшка, і додає: От схотілось, щоб була водойма. Чому так назвали? Надихнуло на назву справжнє Женевське, те, що розташоване на кордоні Швейцарії та Франції. У садку це наше улюблене з матушкою місце».
Женевське озеро
Від озера можна дістатися до «саду Клода Моне», де – квіти, квіти й квіти!
Цей сад – результат кропіткої роботи, яскравий приклад перемоги людського духа над хворобою, наповнений справжньою любов’ю до кожної травинки. Скільки ж тут чудових рослин! І деякі, здавалося б, не можуть жити в цьому кліматі. Але ж живуть! Ростуть! Бо за цією красою – величезний труд, глибокі знання, а ще – любов до всього живого!
Відео:
