Олексій Король: «Ми розуміємо, що зараз при створенні нових парків та скверів потрібно знаходити баланс між красиво та екологічно»

L&A Пане Олексію, часто бачимо, як в соцмережах саме Ви ділитеся новинами КО Київзеленбуд», ініціюєте дискусії, оперативно відповідаєте на запитання, коментуєте. Відверто кажучи, я не пам’ятаю, щоб це робили Ваші попередники. Навіщо це потрібно? Чи є зворотній зв’язок і наскільки він є корисним?

Сьогодні уявити сучасного керівника комунального підприємства без відкритого та публічного діалогу неможливо. Комунальне об’єднання «Київзеленбуд» працює для киян, які сплачують податки, щоб жити у комфортному місті. Ми повинні бути відкриті й доступні для мешканців столиці. В питанні озеленення та благоустрою Києва в нас має бути більше 3 мільйонів союзників. Як їх отримати? Якщо мешканці столиці будуть бачити, що наша організація працює на благо міста, створює сучасні парки та сквери, що відповідають їхнім вимогам та побажанням, то вони нас підтримуватимуть. А без спілкування і відкритості у нас не може бути ні діалогу, ні союзників. І головне — мене не напружує це спілкування і публічність. Скоріше, навпаки: цей зв’язок дуже корисний і допомагає в роботі та оперативному вирішенні питань.

Раніше були лише газети та ТБ-новини, а зараз люди здебільшого отримують новини через соцмережі. Вони підписані на групи, бачать все, що відбувається в місті і нам прямо пишуть, що хочуть. Цікаво, що у мене, як у кожного керівника комунального об’єднання, є день прийому громадян у офісі «Київзеленбуду». Але на нього вже давно ніхто не записується, бо багато питань вирішується просто під час огляду об’єктів або через соцмережі. Проінспектував об’єкт, виклав фотозвіт і тут же отримую зворотній зв’язок: мешканці пишуть, що подобається, що ні, що треба вдосконалити. До того ж, на об’єктах завжди є місцеві активісти, які доносять побажання громади. І я, та працівники Київзеленбуду відразу реагуємо, не чекаючи ніяких нарад.

Цікаво відмітити, якщо раніше побажання громади зводились до «Посадіть біля будинків хоч щось!», то зараз: «Ми хочемо у нашому дворі сакури», або «Зробіть нам такий же сквер, як у сусідньому дворі» тощо. Тобто люди стали більш обізнані, краще розбираються в деревах, чагарниках, квітах та навіть — у сучасних ландшафтних трендах. Багато подорожували і, незважаючи на пандемію, продовжують подорожувати за кордон, тож багато бачать, порівнюють і прекрасно розуміють: зелене місто — то екологічне та щасливе місто.

Ну і ще щодо відкритості. Міський голова теж спілкується з громадою і в соцмережах, і на об’єктах. Якщо столичний мер знаходить на це час, то невже я, керівник одного з комунальних підприємств, не знайду час і можливості на діалог з мешканцями міста на тему благоустрою і озеленення?!

L&A Як вплинула пандемія Covid-19 на ландшафтних дизайнерів Київзеленбуду, чи спонукала до нових проєктів відповідно новим умовам соціального дистанціювання?

Незважаючи на вимоги до самоізоляції, всім зрозуміло, що прогулянки на свіжому повітрі корисні кожному: і здоровим, і тим, хто вже перехворів.

Протягом цих двох років ми, будуючи та реконструюючи парки та сквери, акцентували увагу не тільки на рослинах, а й на елементах, що сприяють оздоровленню. У кількох парках були створені стежки здоров’я. Майже у кожному оновленому парку, у багатьох скверах є сучасні спортивні майданчики з тренажерами під відкритим небом.

Що стосується дерев та чагарників, поки що не вивели види, які б абсорбували віруси. Якщо ж говорити серйозно, то саме зелені насадження створюють здорову атмосферу у місті, в прямому сенсі цього слова. Вони є обов’язковою естетичною складовою простору. За допомогою них можна виділяти чи відокремлювати різні зони, створювати живі огорожі, лабіринти з можливістю дистанціюватись. І ми це зараз робимо в наших парках.

Ідея створити сучасний парк, що має багато елементів соціального дистанціювання, мені подобається. Це була б цікава локація.

L&A Світовий тренд сьогодні — парки перестають бути декоративним елементом міста. Вони стають не лише місцем відпочинку та пікніків, а й важливою частиною громадської інфраструктури, місцем спілкування, навчання та роботи городян у різних країнах світу — від Європи до Китаю. Чи спроможні київські парки сьогодні замінити дачу, робочий кабінет, не кажучи вже про далекі подорожі?

Замінити повноцінно не зможуть, бо, з одного боку, дуже багато українців має заміську дачу або будиночок в селі, де можна проводити вихідні та відпустку. А для багатьох під час пандемії дачі стали навіть місцем роботи. На відміну від, наприклад, тих же німців, яким на дачах ночувати заборонено, вони можуть там відпочивати тільки вдень, і повертатись на ніч додому. З іншого боку, працювати в парку для багатьох незвично, далеко не всім зручно, а дехто й взагалі любить виконувати свою роботу, усамітнившись у кабінеті.

Але те, що останнім часом у Києві будується багато парків та скверів — факт. Як і те, що вони стають більш привабливими для прогулянок та відпочинку. У місті з’являється все більше безбар’єрних просторів не лише у фізичному плані, а й за інтересами, де кожен знайде для себе заняття. Наприклад, у відремонтованих парках «Перемога» та «Відрадний» є зони для пікніку, дитячі майданчики для різних вікових груп. У парку «Срібний кіл», над проєктом якого ми зараз працюємо, будуть місця для пікніків, майданчики для катання скейтерів, дитячих ігор, занять спортом.

Головне, щоб кияни це все цінували й берегли.

L&A Що ви думаєте про тематичні парки? У багатьох містах світу такі є.

Ідея створення тематичного парку мені цікава, подобається. У Києві ще чимало паркових зон, які потребують оновлення. Звичайно, було б суперово створити на
якійсь з них незвичайний тематичний парк. Можливо, в когось є цікаві ідеї, пропозиції? Ми відкриті до діалогу.

L&A Про рівень екологічного благополуччя середовища, його соціальну адаптацію і нарешті про реалізацію сучасних зелених технологій на користь людини, що живе в місті, можна судити з організації повноцінного природно-паркового середовища в місті. Міський парк в ідеалі — це стійка екосистема з механізмом саморегулювання, що стає фактором стабілізації прилеглого природного ландшафту. Чи є у планах продовжити відновлення міських екосистем та розширення біологічної різноманітності?

Територій для ревіталізації в Києві дуже багато. Наприклад, ділянка на Чоколівському бульварі по вулиці Ушинського, де витоки річки Либідь. Як мінімум там можна облагородити місце і зробити сквер. Потребує ревіталізації територія з Вигурівськими озерами на Троєщині. Багато таких місць і в Дарницькому районі.

Ми розуміємо, що зараз при створенні нових парків та скверів потрібно знаходити баланс між красиво та екологічно. Тож збільшення злаків, багаторічників, мавританських газонів — це не стільки так звана «Нова хвиля», скільки повернення природи в місто,  створення умов для метеликів, бджіл, комах. Окрім трав, висаджуємо калину, горобину, рослини, що дають їжу птахам і сприяють поверненню їх у місто.

Ми поставили зараз велику мету — великі незаліснені території засаджувати рослинами, які дають захист та їжу птахам та комахам. І працюємо над її здійсненням.

L&A Влаштування парків та інших громадських просторів на місці промзон, як частина нової стратегії розвитку міст, за останні півстоліття міцно вкоренилася у міжнародній практиці. Можна згадати нові парки Парижа, Чикаго, Копенгагена, Бремена, в яких було втілено цю нову ідеологію, згідно з якою парк сприймається як простір свободи вибору рекреаційних занять та постійного інтелектуального розвитку. А як справи з цим у нашій столиці? Хотілося б знати вашу думку стосовно перетворення міських промзон на парки. Чи існують масштабні плани перетворення будь-яких пост-промислових територій у крутий сучасний парк?

Це питання дуже цікаве, але воно більше стосується Інституту Генерального плану Києва та Департаменту містобудування. Без них ми не можемо розпоряджатися територіями.

На мою думку, сучасний парк можна створити на території ДВРЗ. Там колись був заводський парк, і це місце можна реконструювати, створити щось сучасне. Можна звернути увагу на промислову зону Корчувате. Тут може бути парк або біля житлового комплексу, або біля бізнес-центру, створений на місці промзони. І в Києві вже є такі території, створені за рахунок приватних інвесторів.

L&A Парки та сквери у пішій доступності — їх побільшало, але все одно недостатньо. А створені давно не завжди привабливі і до того ж, часто перебувають під опікою ЖЕДів. Чи можливо у недалекій перспективі вирішити проблему «близько, зручно, зелено, красиво»? Якщо так, то як?

Ідея «кишенькових парків» у нас прижилась. За 2 роки ми створили більше 400 таких скверів. В основному на територіях, відвойованих у забудовників або переданих від ЖЕДів, які за ними не доглядали. Ми можемо створювати більше таких об’єктів і доглядати за ними, бо маємо для цього фахівців (ландшафтників, агрономів, озеленювачів), на відміну від тих же ЖЕДів. Кожен повинен займатися своєю справою. Вважаю, що саме наша організація має займатися питанням благоустрою та озеленення по всьому місту. Ми над цим працюємо.

L&A Наш Київ стає кращим, зеленішим, але все одно постійно потрапляє у світові топи столиць із найбруднішим повітрям. Екологія планети змінюється не на краще, клімат і підходи до благоустрою та озеленення повинні змінюватися теж. На благо міста. Як забезпечити оптимальну екологічну ситуацію у місті та максимально адаптувати середовище до мінливих інтересів сучасної людини?

Це питання комплексне і воно не тільки до нас, а й до Управління екології та природних ресурсів міста і до екологічних організацій по всьому світу. Пандемія показала, як зупинка промисловості бодай ненадовго впливає на чистоту повітря. І поки що викиди у повітря менші, ніж до пандемії. Водночас збільшилась кількість сміття у вигляді масок, разового пластикового посуду тощо. Так що збільшення зелених насаджень — це лише один із кроків до чистого майбутнього. Потрібно щоб долучалися і організації, і жителі всієї планети до покращення екології.

Діяти можна локально, але мислити при цьому слід глобально. Ми в «Київзеленбуді» діємо в межах нашої компетенції в межах нашого міста. Наша задача — створити комфортні умови для киян на рівні благоустрою та озеленення, витримуючи баланс між красою та екологічністю.

L&A Благоустрій якого міста світу для Вас є взірцем для наслідування?

Для мене особисто такий взірець — Сінгапур. На жаль, для Києва він не може бути прикладом для наслідування, бо це різні кліматичні умови, це інші рослини. Але взірцем для Києва в плані благоустрою можуть бути Відень, Париж, Берлін. Тут близькі нам кліматичні умови, підходять матеріали та рослини, та й європейські стандарти зрозумілі.

L&A Назвіть топ-10 досягнень організації «Київзеленбуд» у 2021 році.

1) Навіть за умов пандемії, ми продовжували працювати, не зменшуючи обертів.

2) Підвищили заробітнуплату.

3) Закупили нову техніку для догляду за парками, скверами та зеленими насадженнями. Зокрема, придбали арботом — імпульсний томограф, який протягом року успішно використовуємо для обстеження вікових дерев.

4) Створення синьо-зеленої інфраструктури — парків біля водойм: завершили будівництво великого парку  на Троєщині, відкрили першу чергу фітнес-парку «Озеро Лебедине», провели масштабні роботи з капремонту парку «Прибережний» у затоці Берковщина, розпочали оновлення парку біля озера Йорданське.

5) Відкрили сезон фонтанів запуском фонтану біля пам’ятника засновникам Києва у парку «Наводницький» в черговий раз довівши, що Київ — місто парків і фонтанів.

6) Відновили практику обміну досвідом з іноземними колегами та підвищення кваліфікації наших співробітників.

7) Запустили в роботу реєстр зелених зон Києва — цифрову карту з повною інформацією про наші парки, сквери, бульвари та інші зелені території.

8) Розробили з профільними фахівцями, науковцями та юристами проєкт Правил догляду за кронами дерев.

9) Реалізація міжнародних проєктів «Київ — місто світу»: відкриття Литовського скверу в центрі Києва, концепція якого розроблялася КО «Київзеленбуд» спільно із литовськими архітекторами; цвітіння тюльпанів у центрі Києва, подарованих Королівством Нідерланди, та висадження нових восени цього року; висадження масивів багаторічників та злакових у парку «Веселка» — ще один проєкт реалізований із спільно із нідерландськими колегами.

10) Пишаємось тим, що отримали три різних нагороди Національній Премії з ландшафтної архітектури та садового дизайну, присуджені міжнародним журі.

БОНУС: створення кримськотатарського скверу на території нового парку на Троєщині.