SMART CITY НЕ ЛАВКА З USB-ЗАРЯДКОЮ
™ L&A |«Ландшафт і архітектура»Передрук, повне або часткове копіювання, інше використання матеріалів сайту без письмового дозволу "Ландшафт і архітектура" заборонені! Порушення заборони тягне за собою відповідальність згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права»
Текст: Людмила Білодід, ландшафтна архітекторка
https://belodedlandscaping.com/
Коли йдеться про «розумне місто», у публічному просторі досі найчастіше з’являються смарт-лавки із сонячними панелями, Wi-Fi та USB-зарядками. Проте найпотужніша «технологія» міського середовища — це живий ландшафт: дерева, ґрунти, вода, рослинні угруповання. Саме вони регулюють температуру, затримують зливові стоки, формують тінь і комфорт пішохода. Нове полягає в тому, що ці функції тепер можна моделювати до будівництва, вимірювати після нього та керувати ними як активами.
Поєднання природоорієнтованих рішень (Nature-basedSolutions, NbS) з цифровими двійниками, лазерним скануванням (LiDAR), відкритими геоданими та гідравлічним моделюванням змінює статус ландшафту в проєкті. Дерево перестає бути «зеленим кружечком» на генплані, парк — лише рекреаційною зоною, а мікроклімат — «відчуттям дизайнера». Показово, що і наукова література вже розглядає зв’язку «цифровий двійник + NbS» як єдину проєктну рамку для кліматично стійких житлових кварталів [1].
Smart — це не кількість технологій. Smart — це здатність біологічних, гідротехнічних і цифрових систем міста працювати разом.
Методологічна рамка: п’ять рівнів цифровізації живого міста
Для огляду відібрано п’ять кейсів, кожен з яких репрезентує окремий рівень цифровізації ландшафту. Разом вони утворюють послідовну «драбину» — від прогнозу до системної інтеграції. Критерії відбору: наявність реалізованого або офіційно впровадженого рішення; публічні першоджерела з кількісними показниками; пряма релевантність для практики ландшафтного архітектора.
| 1 | Сінгапур | ПЕРЕДБАЧИТИ | Мікроклімат моделюється до початку будівництва |
| 2 | Гельсінкі | ОЦИФРУВАТИ ЖИВЕ | Дерево стає інформаційним 3D-об’єктом |
| 3 | Копенгаген | ЗМУСИТИ ПРАЦЮВАТИ | Парк виконує інженерну роботу зливового резервуара |
| 4 | Мельбурн | ВИМІРЯТИ | Кроновий покрив — керована метрика міської політики |
| 5 | Стокгольм | ІНТЕГРУВАТИ | Усі системи району працюють як одне ціле |
Рис. 1. П’ять стадій еволюції Smart Eco-Landscape: Predict → Digitize → Engineer → Measure → Integrate. Авторська інфографіка.
Кейс 1. Сінгапур: спочатку змоделювати, потім будувати
РІВЕНЬ 1 · МІКРОКЛІМАТ · DIGITALURBANCLIMATETWIN
Сінгапур — найкращий кейс для відкриття теми, бо він доводить головну тезу: мікроклімат уже не є побічним наслідком забудови, а стає вхідним параметром проєктування. У межах програми CoolingSingapore 2.0 (Singapore-ETHCentre) створено DigitalUrbanClimateTwin (DUCT) — цифровий кліматичний двійник, що поєднує обчислювальні моделі міських елементів і кліматичні моделі для симуляції міського клімату та антропогенних теплових викидів [2; 3]. Паралельно HDB (Housing & Development Board, державнеагентствоСінгапуру, якевідповідаєзадержавнежитлотаплануванняжитловихрайонів) разомз A*STAR використовує Integrated Environmental Modeller (IEM): увисокодеталізованих3D-моделяхмістапроєктувальникисимулюютьвітровіпотоки, сонячнурадіаціюйтемператури, щобоптимізуватирозміщенняжитловихблоківщедоїхреалізації [2].
Важливо, щоефектпідтвердженотермічниманалізомреальнихпросторів, наведенимвофіційномуMaster Plan 2025 Управлінняміськогорозвитку (URA) [2]:
Paya Lebar Quarter (PLQ): щільнеозелененнязнижуєтемпературуна 8–9 °C нанезатіненихділянках;
Fusionopolis: у затінених умовах озеленення дає додаткове зниження на 1–2 °C.
Різниця між цими двома цифрами — сама по собі урок для проєктувальника: найбільший охолоджувальний ефект рослинність дає там, де вона вперше створює тінь. Тобто розміщення крони, спрогнозоване заздалегідь, важить більше, ніж загальна кількість «зеленого».
Paya Lebar Quarter, Singapore. Photo: LN9267, CC BY-SA 4.0.
Фото з Wikimedia Commons — Paya Lebar Quarter 18-05-2024 (2),
Для України. Цифровий двійник не обов’язково починати з масштабу всього міста. Новий житловий квартал, площа, шкільне подвір’я чи лікарняний кампус можуть проходити сценарне моделювання: де буде найбільша спека о 15:00 у липні? де потрібні дерева і якої величини крона? чи працюють вітрові коридори? що станеться, якщо 70 % поверхні замостити?
КЕЙС 2. ГЕЛЬСІНКІ: ДЕРЕВО ЯК ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБ’ЄКТ
РІВЕНЬ 2 · ОКРЕМЕ ДЕРЕВО · 3D-РЕЄСТР У МІСЬКОМУ ЦИФРОВОМУ ДВІЙНИКУ
Гельсінкі має один із найрозвиненіших у Європі міських цифрових двійників — відкриті 3D-моделі міста (realitymesh та семантична модель CityGML), поширювані за ліцензією CC BY 4.0 [4]. Принцип, закладений ще в пілоті KalasatamaDigitalTwins, — спершу проєктувати й тестувати рішення цифрово, а вже потім реалізовувати їх фізично; модель слугує платформою для всього життєвого циклу забудованого середовища [4; 5].
Наступний крок — перенесення реєстру міських дерев у тривимірне середовище. У proof-of-concept«3D Urban Tree Database» (Helsinki-kanava / IcareusSuite) йдеться приблизно про 200 000 дерев у парках і 30 000 вуличних дерев; тривимірне представлення дає змогу аналізувати мікроклімат, кроновий покрив, сонячну радіацію та затінення [6]. Місто паралельно тестує моніторинг стану вуличних дерев за супутниковими знімками, 360°-панорамами, аерофотознімками та лазерним скануванням [7]. Самамеріязазначає, щорослинністьімоделюваннямікроклімату — наступнийетапрозвиткуплатформи Helsinki 3D [4], тожкейсвартоподаватиякнапрям, щоформується, анеякзавершенусистему.
Tree inventory → GIS → 3D tree → TIA → RPA → TPP → Construction monitoring → Asset management
де TIA — зона впливу дерева (Tree Impact Area), RPA — зона захисту кореневої системи (Root Protection Area), TPP — план захисту дерев на час будівництва (Tree Protection Plan). Дерево отримує координати, вид, розміри, стан, кореневу зону, прогнозовану крону, вплив на інсоляцію та мікроклімат — і стає повноцінним об’єктом інформаційної моделі поруч з інженерними мережами.
Kalasatama, Гельсінкі — пілотний район міського цифрового двійника (Kalasatama Digital Twins). Фото: MyHelsinki, фото Helsinki Marketing / Sasa Tkalcan
Рис. 4. Алгоритм перетворення фізичного дерева на цифровий актив: від інвентаризації до управління активами. Авторська інфографіка.
Для України. Параметричний облік насаджень — найдешевший спосіб зберегти вікові дерева під час відбудови. Якщо RPA та TPP стають обов’язковою частиною проєктної документації, конфлікт «дерево чи траншея» вирішується на етапі проєкту, а не екскаватором.
Кейс 3. Копенгаген, Enghaveparken: парк, який під час зливи стає інфраструктурою
РІВЕНЬ 3 · ВОДА · ЛАНДШАФТ ЯК ГІДРОТЕХНІЧНА СПОРУДА
Від даних переходимо до фізичного ландшафту. Enghaveparken — історичний парк у районі Вестербро, якому понад 90 років, реконструйований у межах копенгагенського CloudburstManagementPlan. Проєкт (конкурс 2014 р., відкриття — грудень 2019 р.) виконала команда TredjeNatur (THIRDNATURE) спільно з COWI та Platant на замовлення муніципалітету Копенгагена та водоканалу HOFOR [8; 9].
У звичайний день це парк: спортивні майданчики, розарій, водний сад, місця для відпочинку. Під час екстремальної зливи — гідротехнічна споруда:
підземний резервуар 2 000 м³ — п’ять труб завдовжки по 100 м, що утворюють кільцевий накопичувальний басейн [9];
заглиблені ділянки (мультиспортивний майданчик, розарій, водний сад) та 550-метрова «водна стінка»-дамба по периметру; разом з резервуаром система утримує 22 600 м³ дощової води [8; 9];
зібрана дощова вода використовується для поливу дерев і прибирання вулиць, що заощаджує щонайменше 1 млн літрів питної води на рік [9];
площа парку — 35 000 м², висаджено 83 нові дерева 10 видів; вартість реконструкції — близько 120 млн данських крон [8; 9].
PARK = PUBLIC SPACE + STORMWATER INFRASTRUCTURE + WATER REUSE
Плае. Enghaveparken, Копенгаген: аерофотознімок парку в щільній квартальній забудові Вестербро. Джерело: [фото з Інтернет, надане автором статті)
Фото: Ольга Камолікова
Рис. 6. Подвійний режим роботи парку: звичайний день і екстремальна злива (дані: 2 000 м³ резервуара, 22 600 м³ загального утримання, ≥1 млн л питної води на рік). Авторська інфографіка.
Паралель: водні площі Роттердама
Той самий принцип у масштабі міської площі реалізує Waterplein Benthemplein (De Urbanisten, 2013): три заглиблені басейни — скейт-парк, спортивний майданчик і амфітеатр — під час зливи утримують до 1 700 м³ води [10; 11]. Роттердамський кейс доводить, що подвійна функція працює не лише в парку, а й на мощеній площі.
Для України. Під час відновлення парків, дворів, площ і вулиць можна одночасно розв’язувати проблему перевантаженої зливової каналізації — замість того, щоб проєктувати ландшафт і зливову систему як два незалежні об’єкти з двома кошторисами.
КЕЙС 4. МЕЛЬБУРН: МІСЬКИЙ ЛІС ЯК ДОКАЗОВА ПОЛІТИКА
РІВЕНЬ 4 · МІСТО · КРОНОВИЙ ПОКРИВ ЯК КЕРОВАНА МЕТРИКА
Цей кейс менш видовищний, але концептуально дуже важливий. Ще у 2012 р. місто Мельбурн ухвалило 20-річну UrbanForestStrategy з кількісною метою: подвоїти кроновий покрив публічного простору з 22 % до 40 % до 2040 р.; моделювання показало, що для цього потрібно висаджувати щонайменше 3 000 дерев щороку [12]. Кожнезпонад 70 000 дерев, щообслуговуємісто, маєідентифікаційнийномер, вид, віковукатегоріютанавітьвласнуадресуелектронноїпошти — данідоступнінаінтерактивніймапі Urban Forest Visual [12; 13].
Кроновий покрив систематично картографується за даними дистанційного зондування: на відкритому порталі міста доступні шари кронового покриву за різні роки (зокрема 2015 та 2021 рр.) — як на муніципальних, так і на приватних ділянках, з відкритою ліцензією CC BY 4.0 [14]. Навіщо?
Не для красивої зеленої карти, а для управлінського циклу:бачити втрати → визначати райони дефіциту → встановлювати greening targets → спрямовувати інвестиції → перевіряти результат
Доказову основу дає аналіз уряду штату Вікторія для метрополії Мельбурна (RMIT, CSIRO, CAUL Hub, Melbourne Water): саме кроновий покрив дерев має найсильніший зв’язок зі зниженням міського перегріву, помітно сильніший, ніж трав’яний чи чагарниковий покрив. Той самий аналіз зафіксував і втрати: у 2014–2018 рр. кроновий покрив метрополії знизився з 13,6 % до 13,4 % — мінус 686 га [15].
Фото. St Kilda Road, Мельбурн: бульвар із суцільним «тунелем» крон. Джерело: Фото Steve Collis на Wikimedia Commons — CC BY 2.0
Цей кейс чудово працює проти звичної практики «посадимо більше зеленого». Правильні питання звучать інакше: скільки? де? якого виду? яку площу крони ми отримаємо через 10, 20, 30 років? Саме тут починається evidence-based landscape planning.
Для України. Замість звітів про кількість висаджених саджанців — цільові показники кронового покриву для кожного району та регулярний контроль за даними аерозйомки чи LiDAR. Метрикою успіху стає не посаджене, а те, що вижило і дає тінь.
Кейс 5. StockholmRoyalSeaport: коли все збирається разом
РІВЕНЬ 5 · РАЙОН · ВІД SMART BUILDING ДО SMART ENVIRONMENT
Stockholm Royal Seaport (Norra Djurgårdsstaden) — один із найбільших у Європі проєктів міського розвитку на колишніх портово-промислових територіях: близько 12 000 нових помешкань і 35 000 робочих місць, понад 60 девелоперів, яким надано ділянки на умовах єдиних вимог сталості [16; 17]. Ще один норматив, важливий для ландшафтника: від будь-якого житла — не більше ніж близько 200 м до парку [16].
Але цікава не величина. Тут в одну систему зібрано: енергоефективну забудову, локальне управління зливовими водами, зелено-блакитну структуру, біорізноманіття, мобільність, циркулярні матеріальні потоки, публічний простір та інноваційні тестові полігони [16]. Зливовасистемарайонуінтегрованаіззеленимидахамийсадаминадахах, яківзаємодіютьзводнимипотокамиудворах, навулицях, удощовихсадахіставках; мета — щобщонайменше75 % зливовихстоківзвулицьіплощспрямовувалисьурослинніложа, розрахованіінатривалупосуху, інаінтенсивнізливи [18]. РайонвідзначенопремієюC40 Cities (2015) ташведськоюпремієюландшафтноїархітектури (2019) [17].
Показовийприкладнарівнівулиці — Jaktgatan / Lövängsgatan (AJ Landskap, 2014–2015): у 25-метровомупрофілівулиціасиметричнорозміщенозаглиблену 6,5-метровузеленусмугу, якаприймаєзливовістокийводночасстворюєбезавтомобільнийпростірздеревами, чагарникамитадерев’янимимістками [19].
Фото. Stockholm Royal Seaport: а) Jaktgatan / Lövängsgatan — заглиблена зелена смуга, що приймає зливові стоки вулиці (AJ Landskap); фото: SvArkitekter, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; б) житлові квартали Norra Djurgårdsstaden біля затоки Husarviken — зелено-блакитний край району; фото: Holger Ellgaard, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.
Мал. 9. Мультисистемна інтеграція Stockholm Royal Seaport: енергія, вода, зелено-блакитна структура, біорізноманіття, мобільність і публічний простір як єдиний цикл. Авторська інфографіка.
Stockholm Royal Seaport показує перехід від smart building до smart environment: «розумність» виникає не з окремого гаджета, а зі взаємодії систем.
Для України. У нових мікрорайонах варто закріплювати в містобудівній документації нормативи пішохідної доступності парків (200–300 м) і частку зливових стоків, що обробляються ландшафтом, — і оцінювати проєкт за роботою систем разом, а не за кількістю «смарт-елементів».
Синтез: не п’ять прикладів, а п’ять стадій
Зіставлення кейсів показує, що це не п’ять випадкових закордонних прикладів, а послідовні стадії еволюції SmartEco-Landscape. Кожен наступний рівень спирається на попередній: без прогнозу мікроклімату немає аргументу, де садити; без цифрового дерева немає обліку; без інженерної функції ландшафт залишається «витратою»; без метрики неможливо керувати; без інтеграції системи конкурують, а не підсилюють одна одну.
Таблиця 1. Порівняльна матриця п’яти рівнів цифровізації еколандшафту
| Рівень / кейс | Об’єкт цифровізації | Інструменти | Ключовий виміряний показник | Роль ландшафтного архітектора |
| 1. Сінгапур | Мікроклімат до будівництва | DUCT, IEM, 3D CFD-симуляції | −8…9 °C (PLQ, без тіні); −1…2 °C (Fusionopolis, у тіні) | Розміщує крону як кліматичний параметр |
| 2. Гельсінкі | Окреме дерево | Helsinki 3D (CC BY 4.0), 3D-реєстр дерев | ≈200 000 паркових + 30 000 вуличних дерев у PoC | Формує цифровий паспорт дерева, RPA, TPP |
| 3. Копенгаген | Вода в парку | Cloudburst Plan, підземний резервуар, дамба | 22 600 м³ утримання; ≥1 млн л питної води/рік | Проєктує режими «сухо / злива» |
| 4. Мельбурн | Кроновий покрив міста | Відкриті шари крон, Urban Forest Visual | Ціль 22 % → 40 % до 2040; ≥3 000 дерев/рік | Встановлює та перевіряє greening targets |
| 5. Стокгольм | Цілий район | Інтегрований майстер-план, зелено-блакитна структура | 12 000 помешкань; ≤200 м до парку; ≥75 % стоків у рослинні ложа | Інтегрує системи в єдиний цикл |
Для ландшафтного архітектора це означає розширення професійної ролі: від автора озеленення — до автора даних (інвентаризація, 3D-модель дерева, зони захисту), співавтора інженерних рішень (зливові об’єми, режими затоплення) і відповідального за вимірюваний результат (кроновий покрив, температура, частка оброблених стоків).
Що переносимо в українські міста: поправка на клімат, нормативи, бюджети й експлуатацію
Жоден із п’яти кейсів не варто копіювати буквально. У відновлення Києва, Харкова, Миколаєва, Ірпеня, Бучі, Чернігова та інших українських міст переносяться не форми й не бренди технологій, а принципи — прогнозувати, оцифровувати, змушувати ландшафт працювати, вимірювати та інтегрувати, — з поправкою на наш клімат, чинні нормативи, реальні бюджети та на те, хто і як експлуатуватиме створене.
Клімат. На відміну від тропічного Сінгапуру чи м’якого морського клімату Копенгагена, більшість українських міст живе в помірно-континентальному режимі: спекотні хвилі й посушливі періоди влітку, морози, промерзання ґрунту й відлиги взимку. Тому мікроклімат потрібно моделювати в обидва боки — літнє затінення і зимову інсоляцію та вітрозахист, асортимент добирати посухо- та солестійкий (зважаючи на протиожеледні реагенти), а зливові ложа й дощові сади проєктувати з урахуванням промерзання та відведення першого, найбруднішого стоку.
Нормативи. Українська нормативна база не забороняє жодного з описаних рішень, але й не вимагає їх. Реалістичний шлях — закріплювати вимоги не новим окремим документом, а в межах чинної системи (зокрема ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»): через детальні плани територій, містобудівні умови та обмеження, технічні завдання на проєктування й договори підряду. Саме там можуть з’явитися зони захисту кореневої системи (RPA), план захисту дерев (TPP), частка зливових стоків, що обробляються ландшафтом, і пішохідна доступність парків.
Бюджети. Цифровий двійник міста рівня Гельсінкі чи Сінгапуру — не стартова точка. Більшу частину практичної користі дає недорогий перший крок: ГІС-реєстр дерев з атрибутами на відкритих інструментах (QGIS), супутникові знімки у вільному доступі замість дорогого LiDAR, сценарне моделювання мікроклімату лише для пілотних об’єктів. Зливові рішення варто закладати в той самий кошторис, що й реконструкцію вулиці чи двору, — тоді ландшафт не «додаткова витрата», а частина інженерної мережі.
Експлуатація. Найчастіша причина провалу — не проєкт, а догляд. Тому в Україні доцільно віддавати перевагу пасивним самопливним системам без насосів і складної електроніки, стійким до відключень електроенергії; закладати у кошторис щонайменше трирічний договірний догляд і полив нових дерев; передавати комунальним підприємствам зеленого господарства не лише об’єкт, а й його цифровий паспорт.
Таблиця 2. Перенесення принципів у відбудову українських міст
| Принцип (кейс) | Що переносимо | Поправка на українські реалії |
| Передбачити (Сінгапур) | Сценарне моделювання спеки, вітру й тіні до будівництва | Моделювати і літо, і зиму; пілотні об’єкти замість «двійника міста»; відкриті інструменти |
| Оцифрувати живе (Гельсінкі) | Реєстр дерев, RPA, TPP як частина документації | Спершу 2D-ГІС-реєстр з атрибутами; оцінка дерев, пошкоджених війною; RPA/TPP — у договорах підряду |
| Змусити працювати (Копенгаген) | Парк, двір, вулиця як зливовий резервуар | Промерзання та протиожеледна сіль; самопливні системи без насосів; дощова вода для поливу |
| Виміряти (Мельбурн) | Цілі кронового покриву для районів і регулярний контроль | Вільні супутникові дані на старті; посухостійкий асортимент; 3 роки договірного догляду |
| Інтегрувати (Стокгольм) | Системні вимоги до кварталу, а не набір «смарт-елементів» | Вимоги — у ДПТ, містобудівних умовах і ТЗ у межах ДБН Б.2.2-12:2019; поетапна реалізація |
Міста мають різні стартові умови. Київ і Харків — це масштаб великих майстер-планів і реконструкцій магістралей, де доречні цілі кронового покриву для районів і зливові вулиці. Ірпінь, Буча, Чернігів відбудовують пошкоджені квартали й зберігають цінні зелені масиви — тут першочергові реєстр дерев, оцінка їхнього стану після пошкоджень і захист коренів під час будівництва. Миколаїв, який після пошкодження водогону у 2022 р. тривалий час залишався без прісної води в мережі, найкраще ілюструє, чому збирання й повторне використання дощової води для поливу — не екологічна прикраса, а питання стійкості міста.
9. Висновки та рекомендації для відбудови міст України
Моделювати мікроклімат до будівництва. Запровадити сценарне 3D-моделювання інсоляції, вітру та теплових плям для нових кварталів, площ, шкільних і лікарняних територій — починаючи з окремих об’єктів, а не з цифрового двійника всього міста.
Перейти до параметричного обліку насаджень. Закріпити ланцюжок Treeinventory → GIS → 3Dtree → TIA → RPA → TPP → Constructionmonitoring → Asset management у практиці проєктування та будівництва, щоб зберігати вікові дерева.
Проєктувати парк як зливову інфраструктуру. Поєднувати ландшафт і водовідведення в одному проєкті: дощові сади, заглиблені майданчики, біофільтраційні канави, повторне використання дощової води.
Керувати кроновим покривом як метрикою. Встановлювати цільові показники покриву для районів і перевіряти їх за даними аерозйомки та LiDAR; оцінювати не кількість посаджених дерев, а площу крони, що вижила.
Оцінювати район за інтеграцією систем. Нормувати доступність парків (200–300 м), частку стоків, що обробляються ландшафтом, і зв’язок енергоефективної забудови із зелено-блакитною інфраструктурою.
Smart-ландшафт — це здатність екосистеми збирати дані, виконувати інженерну роботу та адаптуватися.
Джерела
1. Abbas, A., Adeel, M., Akbar, G., Hayyat, S., & Din, G. M. (2025). Integrating Digital Twin and Nature Based Solutions for Climate Resilient Urban Design: A Predictive Framework for Future Ready Residential Neighborhoods in the Anthropocene. European Journal of Science and Modern Technologies, 1(5), 1–14. https://doi.org/10.59324/ejsmt.2025.1(5).01
2. Urban Redevelopment Authority (2025). Master Plan 2025: A Cool City in a Warming World. Singapore: URA. https://www.ura.gov.sg/land-planning/master-plan/master-plan-2025/themes/strengthening-urban-resilience/a-cool-city-in-a-warming-world/
3. Aydt, H., Acero, J. A., Ivanchev, J., Nevat, I., Benny, J., Adelia, A. S., Niffeler, M., Wong, M. L., Zozaya, A., & Orehounig, K. (2024). A Digital Urban Climate Twin for Singapore. SSRN Preprint. https://doi.org/10.2139/ssrn.5002636
4. City of Helsinki. Helsinki 3D: 3D city models and digital twin (CC BY 4.0). https://www.hel.fi/en/decision-making/information-on-helsinki/maps-and-geospatial-data/helsinki-3d
5. Hämäläinen, M. (2021). Urban development with dynamic digital twins in Helsinki city. IET Smart Cities. https://doi.org/10.1049/smc2.12015
6. Helsinki-kanava / Icareus Suite. 3D Urban Tree Database (proof-of-concept, презентація проєкту Digital Twin). https://www.helsinkikanava.fi/fi/web/helsinkikanava/player/vod?assetId=233465501
7. Testbed Helsinki (2024). Monitoring the condition of Helsinki’s street trees with new technologies. https://testbed.hel.fi/en/built-environment/monitoring-the-condition-of-helsinkis-street-trees-with-new-technologies/
8. THIRD NATURE (Tredje Natur). Enghaveparken Climate Park. Project description. https://www.tredjenatur.dk/en/portfolio/enghaveparken-climate-park/
9. Klimatilpasning.dk. The Enghaveparken Climate Park in Copenhagen now attracts both people and stormwater drainoff. https://eng.klimatilpasning.dk/examples-of-climate-adaptation/the-capital-region-of-denmark/the-enghaveparken-climate-parken-in-copenhagen-now-attracts-both-people-and-stormwater-drainoff
10. Dutch Water Sector (2013). New innovative water square combines leisure and storm water storage in Rotterdam. https://www.dutchwatersector.com/news/new-innovative-water-square-combines-leisure-and-storm-water-storage-in-rotterdam-the
11. Peinhardt, K. (2021). Resilience through placemaking: Public spaces in Rotterdam’s climate adaptation approach. Discussion Paper 1/2021. Bonn: German Development Institute (DIE). https://www.idos-research.de/uploads/media/DP__1.2021.pdf
12. AIPH. Melbourne, Australia: Urban Forestry (City of Melbourne Urban Forest Strategy 2012–2032). Green City Case Studies. https://aiph.org/green-city-case-studies/melbourne-australia-urban-forestry/
13. City of Melbourne. Melbourne Urban Forest Visual (інтерактивна мапа дерев). http://melbourneurbanforestvisual.com.au/
14. City of Melbourne Open Data. Tree Canopies 2015 / 2021 (Urban Forest), CC BY 4.0. https://data.melbourne.vic.gov.au/explore/dataset/tree-canopies-2021-urban-forest/
15. Department of Transport and Planning, Victoria. Melbourne’s vegetation, heat and land use data. https://www.planning.vic.gov.au/guides-and-resources/Data-spatial-and-insights/melbournes-vegetation-heat-and-land-use-data
16. City of Stockholm. Norra Djurgårdsstaden 2030 — Stockholm Royal Seaport. https://www.norradjurgardsstaden2030.se/en
17. City of Stockholm. Stockholm Royal Seaport (vaxer.stockholm). https://vaxer.stockholm/en/areas/city-development-areas/stockholm-royal-seaport/
18. Climate Technology Centre & Network (2021). Stormwater Management Makes Stockholm Royal Seaport a Resilient Model. https://www.ctc-n.org/products/stormwater-management-makes-stockholm-royal-seaport-resilient-model
19. World Landscape Architecture. Jaktgatan / Lövängsgatan, Stockholm — AJ Landskap. https://worldlandscapearchitect.com/jaktgatan-lovangsgatan-stockholm-sweden-aj-landskap/
