МІЙ ПАРК — ТВІЙ ПАРК

Текст: Олег КРИВОРІЗЬКИЙ

За пару останніх десятиліть людство звело стільки міст, скільки було побудовано до цього за п’ять тисячоліть. Міська екологія, охорона громадського здоров’я стали величезною проблемою, і саме парки допомагають її вирішити. Парк — це ще й гарантія збереження біорізноманіття, місце, де буквально кишить життя. Нарешті, парк — це спосіб залучення в місто не тільки туристів, але і креативних, талановитих людей, які розуміють, що місто, в якому є такий простір, дає кращі умови для життя. «Парк — це ефективний інструмент брендування міста, — каже Річард Мюррей, президент Асоціації Королівського національного парку і співголова комітету з міськими парками WUP (Швеція), — згадайте Центральний парк в Нью-Йорку або Булонський ліс в Парижі»

За пару останніх десятиліть людство звело стільки міст, скільки було побудовано до цього за п’ять тисячоліть. Міська екологія, охорона громадського здоров’я стали величезною проблемою, і саме парки допомагають її вирішити. Парк — це ще й гарантія збереження біорізноманіття, місце, де буквально кишить життя. Нарешті, парк — це спосіб залучення в місто не тільки туристів, але і креативних, талановитих людей, які розуміють, що місто, в якому є такий простір, дає кращі умови для життя. «Парк — це ефективний інструмент брендування міста, — каже Річард Мюррей, президент Асоціації Королівського національного парку і співголова комітету з міськими парками WUP (Швеція), — згадайте Центральний парк в Нью-Йорку або Булонський ліс в Парижі». Так, сьогодні парки все більше відіграють роль громадських просторів, а не просто лісових масивів. Вони виконують важливу функцію соціалізації та культурного розвитку: тут проводять відкриті майстер-класи, виставки та інсталяції.

Розвиток паркової культури міст визнано професійним співтовариством одним із найактуальніших напрямків в сучасній урбаністиці — у світі існують авторитетні організації, які займаються парками, досліджують їхню роль у житті сучасних міст, щороку проводяться конгреси, премії та безліч інших заходів. Практично всі фахівці впевнені — для міських парків тема взаємодії з соціумом — не менш важлива, ніж екологічний аспект. Багато з нас звикли, що життя в мегаполісах в першу чергу зосереджене в центрі міста. Туди їдуть працювати та вчитися, веселитися або відвідувати музеї, театри тощо. Але така схема організації міської активності відходить у минуле. Децентралізація районів у великих містах, поява нових локальних центрів — досить сталий тренд останніх десяти років, який лише посилився через пандемію коронавірусу. Сьогодні багато хто хоче жити, працювати, розважатися і отримувати нові знання в одному місці — у своєму районі.

Створення нових парків та скверів позитивно впливає на імідж районів та життя їх мешканців. Яскравий приклад тому — Деснянський район у столиці, де мешкає близько 345 тис. людей. Масив оточений здебільшого лісами, полями, а поблизу немає шкідливих виробництв. Тривалий час Троєщина вважалася класичним «спальним районом» з обмеженою транспортною доступні-

стю, досить щільною забудовою та з невеликою кількістю місць відпочинку та громадських просторів, що змушувало місцевих жителів їхати в центр міста, додаючи навантаження на недосконалу транспортну інфраструктуру.

Але за останні 10 років ситуація стала змінюватися на краще — сьогодні Троєщина може похвалитися новими зеленими насадженнями і наявністю сучасних громадських просторів. Про один з них — нещодавно створений парк з водними об’єктами на Троєщині загальною площею 9,5 га, що розташований уздовж проспекту Шухевича між вулицями Оноре де Бальзака та проспектом Маяковського, нам би хотілось розповісти детальніше.

«На місці новоствореного парку раніше були хащі, тому перед початком робіт тут розчистили територію, вирівняли ландшафт, пересадили частину дерев. І ми бачимо, яка тут тепер гарна і комфортна зона відпочинку. І як багато людей приходять вже сюди», — зазначив мер Києва Віталій Кличко під час офіційного відкриття першої черги у жовтні 2018 року.

Ця зона відпочинку знаходиться посеред великого спального району міста, тому важливо було створити комфортне місце біля води, де відпочивають родинами, бавляться діти, займаються спортом та просто насолоджуються природою мешканці прилеглих будинків. Протягом першої черги будівництва у парку облаштували 3,5 тис. кв. м. прогулянкових доріжок із фібробетону, ще 1,5 тис. кв. м. доріжок із фігурними елементами мощення (ФЕМ) було прокладено на прилеглих до парку прибудинкових територіях. Особливу увагу будівельники приділили велосипедним доріжкам загальною площею 650 кв. м., які стали взірцем створення паркової велосипедної інфраструктури у Києві. Для

малечі був встановлений дитячий ігровий комплекс загальною площею 750 кв. м. У парку були проведені роботи з розчистки озера площею 1,14 га та об’ємом 5 тис. куб. м., береги укріплено габіонними конструкціями (120 куб. м). Також на березі озера влаштували ворк-аут — майданчик для занять спортом площею 110 кв. м.

Тут також з’явилось і місце для тихого відпочинку — альтанка з видом на озеро. Не обійшли увагою місцевих рибалок — облаштували місце і для них. Був побудований будиночок садівника із вбиральнею (100 кв. м.), а поруч із парком відремонтовано голуб’ятню. Для комфортного відпочинку встановлено 30 стилізованих сучасних лав, 35 урн для сміття, 25 опор для LEDосвітлення, навігаційні покажчики. По всій території першої черги нового парку була прокладена сучасна поливо-зрошувальна система. Силами працівників КП УЗН Деснянського району у парку було засіяно газон на площі 1,9 га, висаджено більше 1200 дерев, кущів та багаторічних квітів.

Площа другої черги парку — 2,8 га. Роботи тут розпочалися у вересні 2019 року також з розчищення водойми та прилеглої території. На сьогодні тут влаштовано 4,7 тис. кв. м. прогулянкових доріжок із ФЕМ, 1860 кв. м. доріжок із фібробетону, встановлено сучасні лави, урни для сміття, 45 опор для LED-освітлення, 62 камери відеоспостереження та 8 сигнальних кнопок. Для спортивного відпочинку тут є ворк-аут, багатофункціональне спортивне поле для міні-футболу та волейболу. Біля першої водойми відтепер є окремий простір для вигулу собак. Також є можливість насолодитися природою з оглядового майданчика або пограти в шахи на свіжому повітрі у спеціально обладнаному відкритому павільйоні.

Для озеленення території навколо другої водойми та частково першої було влаштовано 3,3 га газону, висаджено більше 30 дерев та майже 2000 кущів. Щоб парк зеленів навіть у спеку, було прокладено 6763 м. поливо-зрошувальної системи.

«Технологічний прогрес може не лише шкодити екології водних ресурсів, але й сприяти їхній ревіталізації. У різних країнах світу змінили або продовжують змінювати ставлення до річок, озер у межах міської агломерації, — розповідає генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король. — Створення зони відпочинку біля водойм — це можливість дати нове життя простору. Так з’явився парк на Троєщині. Площа парку дала можливість створити різні функціональні зони, враховуючи інтереси різних груп. Тут і прогулюватися можна, і спортом займатися, і з дітьми час провести, пограти в шахи чи футбол, погодувати птахів». Зараз тривають роботи третьої черги, біля водойми, яку розчистили минулого року. У планах цього року — прогулянкові доріжки з ФЕМ — орієнтовно 3 тис. кв. м., велодоріжка 1,2 тис. кв. м, монтаж 20 лав та урн для сміття. Буде також встановлено відеоспостереження, а для освітлення цієї території поставлять 50 опор із сучасними ліхтарями.

«Родзинкою» цієї частини парку стане альтанка зі шпилем та ліхтарем, оформлена у кримсько-татарській стилістиці із відповідними декоративними елементами, зокрема, традиційним орнаментом на підлозі. Вже сьогодні парк вздовж проспекту Ватутіна — це справжня оаза з чистим озером, яскравими квітниками, килимовими газонами та зручною сучасною інфраструктурою, що входить до переліку ТОП-парків столиці. Місцеві жителі полюбили це місце відпочинку і називають його просто, по-домашньому «Мій парк»

ОЛЕКСІЙ КОРОЛЬ:
«НАША ПЕРШОЧЕРГОВА ЗАДАЧА ЗАРАЗ — ПОВЕРНУТИ ПРИРОДУ В МІСТО!»
Бесіду вела Ольга КАМОЛІКОВА

У центрі й на околицях, в старих кварталах і нових передмістях столиці радують свіжістю старі і нові зелені парки та сквери. Тут і місцеві жителі, і гості міста можуть насолодитись чудовими квітковими насадженнями, деревами, чагарниками, свіжим повітрям, не покидаючи межі кварталу, району, міста. Саме так зараз є в європейських столицях. І саме так зараз стає у Києві. За благоустроєм та озелененням більшості столичних парків та скверів стоїть КО «Київзеленбуд». Редакція L&A поспілкувалася з генеральним директором цієї провідної організації Олексієм Королем, який розповів про проблеми та шляхи їх вирішення, про розвиток «зеленої» інфраструктури міста.

«ЗА КОЖНИМ ЗЕЛЕНИМ ОБ’ЄКТОМ МІСТА ЗАКРІПЛЕНИЙ ГОСПОДАР, ЯКИЙ ЗА НИМ ДОГЛЯДАЄ»

L&A Пане Олексію, «Київзеленбуд» часто звинувачують у багатьох негараздах, які трапляються у столиці, наприклад, кронували десь дерева — погано, не кронували і дерево впало — теж погано; траву покосили/не покосили, — погано, чорнобривці посадили — шквал звинувачень; замість чорнобривців посадили багаторічники та трави — не такі, не так тощо… Чому так?

ОК: Ті, хто працюють, — завжди на передовій, і їх роботу видно, а отже, є ті, хто схвалює і ті, хто критикує. Якби нас не було видно і про нас не знали, то про нас би й не говорили. Але ми весь час працюємо на виду, нас бачать: в парках, скверах працюють люди у жилетах/ куртках з написом «Київзеленбуд». В розумінні жителів нашої столиці відклалось: все, що є зелена зона Києва, — все це підпорядковано Київзеленбуду. І якщо щось відбувається — неправомірно одразу звинувачують нас. Але не все, що відноситься до зеленої зони Києва, підпорядковано Київзеленбуду. За кожним зеленим об’єктом міста закріплений господар, який за ним доглядає, або має доглядати. Наприклад, парк «Наталка», фітнес-парк «Озеро Лебедине» — наші, а от, приміром, ботсад О.Фоміна — на балансі університету ім. Т. Г. Шевченка. Як дізнатись, що наше, що ні? Ви вже, певне, чули про «Електронну столицю в смартфоні» на сайті ІАС «Майно» (Інформаційно-аналітична система «Майно»). На одному сайті інтегровані різні інформаційні системи. І там є всі зелені зони, підпорядковані Київзеленбуду, з межами, контактами балансоутримувача, контактами відповідальних. Ми поступово наповнюємо карту-реєстр інформацією про об’єкти, наприклад, про статус об’єкта, відповідні рішення, капремонти тощо. В подальшому передбачена повна паспортизація кожного об’єкта з детальною інвентаризацією (скільки лав, ліхтарів, рослин тощо). Це також дає змогу показати кожне наше районне підприємство прозоро, адже вказується, хто відповідає за певний парк чи сквер і до кого звернутися в разі чого. Аналогів цій системі в Україні поки що немає, ми перші це запровадили. Зелені території поруч з багатоквартирними будинками зазвичай на балансі конкретного ЖЕДу, і саме щодо цих ділянок ми часто чуємо нарікання і про обрізку, і про кронування. Здебільшого ЖЕДи не мають можливості повноцінно утримувати зелені насадження, тож беруть і радикально обрізають. Ми ніяк вплинути на це не можемо, оскільки балансоутримувачі територій відповідають за рослини на своїх територіях. А багато зелених територій міста Києва взагалі не мають, на жаль, балансоутримувачів, тобто, ними ніхто не опікується. Звідки вони взялись? Розвалились житлові кооперативи тощо, і зелені зони юридично ніхто не передав/не взяв на баланс. Звичайно, ці території не мають перетворюватись на смітники. Зараз йде робота над тим, кому їх передати на баланс.

L&A Так, найчастіше за все Київзеленбуд звинувачують саме у так званій варварській обрізці…

ОК: Мабуть я вас зараз здивую, та саме Київзеленбуд спільно з депутатами Київради ініціював у 2018 році введення на рівні міста мораторію на омолоджувальну обрізку! Взагалі, на мою думку, перш ніж нас у будь-чому звинувачувати, завжди спочатку треба розібратися. Ось нещодавно на території НУБіП спиляли дуби, екоактивісти влаштували хайп, звинуватили нас, тому що ті, хто видаляв древа, нібито представилися представниками Київзеленбуду. А ми до спилювання цих дерев ніякого відношення не маємо, це не наша територія. Сам НУБіП пізніше пояснив, що все відбувалося законно, і дерева були аварійними. Але свою долю безпідставного хейту за чужі дерева ми тоді отримали. Взагалі ж обрізка дерев у місті — це дуже тонке питання. Так, дерева потрібно зберігати, бо вони — легені нашого міста. Але якщо дерево аварійне і несе загрозу? Якщо воно впаде і хтось загине, хто відповідатиме? Знову Київзеленбуд? Якось мав нагоду поспілкуватися із голландцем, який є власником розплідника, під час його візиту до Києва. Звісно, я показав йому деякі парки, само собою виникло питання обрізки та кронування дерев. Ми якраз були біля дитячого майданчика, він підняв голову, подивився на дерева, показав на високу тополю й зауважив: «У нас би цього дерева тут вже не було, бо воно загрожує життю дітей. У нас би його видалили. Замість нього посадили б три нових, які не ростуть так високо». Нам часто вказують на європейський досвід. І мені навіть цікаво, що б сказали оті активісти, якби почули його слова, слова людини, яка посадила та виростила тисячі дерев. Що важливіше в такому випадку: життя дерева чи життя людини?

L&A Що ж робити?

ОК: Для того, щоб вже зараз отримувати об’єктивні дані про стан дерев, і це, перш за все, стосується дерев в центральній частині міста, Київзеленбуд придбав арботом. Тепер, щоб перевірити стан дерева, його не потрібно сверлити чи потворити — арботом дасть безапеляційний висновок в якому стані дерево зсередини: має пустоти, гнилі чи здорове, потребує лікування чи ні. До слова: в останні роки ми почали особливу увагу приділяти лікуванню та утриманню вікових дерев, запрошуємо фахівців-арбористів для консультацій щодо збереження таких насаджень. Перш за все, мова йде про 400-річну липу Петра Могили, про дуби, яким по 400- 500 років, що ростуть на вул. Вишгородській, дуби і липи «6 листопада». Взагалі, у Києві близько 300 вікових дерев, і ми докладаємо максимум зусиль, щоб їх зберегти. І не тільки дерева. Нещодавно в самісінькому центрі міста на розі вулиць Прорізна та Хрещатик рятували 60-річний бузок. У чагарника були і підгнивання, і сухі гілки, перехожі постійно по-варварськи обламували гілки під час цвітіння. Найпростіше було б викорчувати та посадити щось не таке помітне. Але ж цей бузок — частка історії вулиці, його дуже люблять мешканці. Тож ми провели комплекс робіт по видаленню гнилі, обрізали сухі гілки, підживили ґрунт і буде бузок ще жити і радувати своїм квітуванням. Головне щоб люди це розуміли і не ставилися як варвари до рослин міста. «ТРЕБА СТВОРЮВАТИ ТАКЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКЕ Б ВИХОВУВАЛО, ЩОБ РУКА ПРОСТО НЕ ПІДНІМАЛАСЯ НАНЕСТИ ШКОДУ»

L&A На жаль, культура споживання саду/парку/ скверу в нас не дуже розвинута. Трапляються і акти вандалізму, і крадіжки рослин, тощо. Як з цим боротися? Як виховувати культуру?

ОК: Поведінку людини формує її оточення. Треба створювати таке середовище, яке б виховувало, щоб рука просто не піднімалася нанести шкоду. А для цього треба робити по-справжньому гарні парки та сквери. Щоб люди приходили в парк відпочити, а після відвідування у них був гарний настрій і бажання нести світу позитив. А це залежить і від чистоти, і від якісних доріжок, і від квітів. Між іншим, хоч що б мені не казали про однорічники, ми не відмовимось від них зовсім, бо ніякі інші квіти не дають таких яскравих кольорів, і саме вони впливають на настрій людини. До речі, в європейських містах на клумбах теж використовують яскраві однорічники, і нічого поганого в цьому немає. Квіти — це взагалі дивовижний дар природи — зверніть якось увагу на те, як діти в парках біжать до квітів, розглядають їх, милуються зазирають у серединку, вдихають пахощі! А скільки дітей на виставках квітів на Співочому полі ми бачимо! Як вони радіють кольорам! До слова, виставки квітів на Співочому полі проходять вже 65 років. За рік їх відвідує понад 100 тисяч людей. Ми чуємо багато позитивних відгуків, зокрема, від батьків з дітьми, літніх людей. Останнім часом виставки на Співочому почали відвідувати блогери — вони роблять дивовижні фотосесії на фоні цих квіткових інсталяцій. Тож, як бачите, квіти і тут виховують, надихають, створюють у людей відповідний позитивний настрій.

L&A Консультації з арбористами, іншими фахівцями «вузького профілю» характеризують вас як організацію, відкриту до діалогу. Як активно Київзеленбуд співпрацює із громадськістю, чи проводяться якісь обговорювання конкретних проектів із місцевими активістами та сторонніми консультантами?

ОК: «Київзеленбуд» — це чи не перша та поки єдина організація, яка вийшла з проблемами в публічну площину і почала їх обговорювати. Ми перестали боятись називати парки, сквери тощо об’єктами громадського простору. Ми ініціюємо обговорення і шляхом опитувань, і через Фейсбук; також проводимо громадські слухання. Ми відкрито ділимося своєю роботою у соціальних мережах. І не боїмось ані обговорень, ані критики, тому що зацікавлені в тому, щоб Київ став найкращим, найзеленішим містом, щоб у ньому було комфортно і містянам, і гостям столиці. Завдяки відкритості, кількість спостерігачів за нашою сторінкою у Фейсбуці зросла в рази, журналісти почали задавати частіше питання. А кількість скарг на нас до КМДА знизилась в рази. Так, згоден, що в нас бувають і помилки, але ми їх виправляємо. Не помиляється той, хто нічого не робить. «В ПРІОРИТЕТІ У НАС — ФАХОВИЙ ДОГЛЯД ЗА ЗЕЛЕНИМИ ЗОНАМИ СТОЛИЦІ»

L&A Розкажіть про організацію «Київзеленбуд». Коли вона створена, хто в ній працює, і, взагалі, що ви робите?

ОК: Цього року виповнюється 65 років з дня утворення організації, яка займалась і продовжує займатись благоустроєм та озелененням нашого міста. В момент свого заснування вона називалась «Управління зеленої зони Києва». Рівно 20 років як ми «Київзеленбуд». За 65 років багато що змінилось, не тільки назва. На сьогодні наш склад — 10 підприємств по утриманню зелених насаджень (відповідно кількості районів міста), три лісопаркових господарства, власний розсадник. В головному офісі працює трохи більше 180 людей. Загалом в організації більше — 2800 фахівців. Всі ці люди займаються утримання основної частини зелених насаджень м. Києва. Для всіх підрозділів існує єдина політика. У нас працює молода команда фахівців-ландшафтників, які мають профільну освіту «садово-паркове господарство», вчились ландшафтному дизайну, стажувалися саме по темі «Благоустрій та озеленення міст». І я радий, що молоді люди нашої команди подорожували і подорожують містами та країнами, надихаються досвідом інших, займаються самоосвітою, постійно підвищують кваліфікацію та працюють на користь нашого міста. Нами зроблено немало і на законодавчому рівні, а в планах — ще більше. В пріоритеті у нас — фаховий догляд за зеленими зонами столиці. Як я вже казав, саме Київзеленбуд ініціював введення мораторію на омолоджувальну обрізку, а найближчим часом буде ініційовано ще один документ «Рішення по затвердженню правил догляду за кроною дерев у м. Києві». Ми його розробили, і скоро опублікуємо для обговорення. Запросимо до обговорення фахівців, активістів, і будемо раді конструктивним пропозиціям та обґрунтованим доповненням. Це питання важливе не лише для Києва. Тому сподіваюся, що документ буде прийнято на рівні міста, а можливо, згодом навіть на рівні держави. Ми розробили і внесли на затвердження на рівні КМДА правила по стандартам посадкового матеріалу, в основу яких закладені стандарти, розроблені фахівцями — власниками українських розплідників. І в розсаднику Київзеленбуду вже підростають дерева, які відповідають цим стандартам. А ось їхня вартість буде для міста в рази меншою, ніж через закупівлі у комерційних структурах. Тим самим ми диверсифікуємо затрати міста, зменшуємо їх. Ми фахово підходимо до діагностики дерев — і маємо вже для цього арботом! Використовуємо в парках та скверах енергозберігаючі технології в освітленні, встановлюємо підзарядки для телефонів, ноутбуків. Створюємо зони та парки для вигулу собак і, звичайно, собачі вбиральні. Про останнє мені казали: ніколи не буде в нас такого, щоб хтось за своєю собачкою прибирав. Але коли ми створили відповідні умови, то люди почали відповідно поводитися. Ще ми створили інтерактивну мапу для висадки дерев меценатів та інтерактивну мапу об’єктів капітального зеленого будівництва та реконструкції. Думаємо про поштучну інвентаризацію дерев в місті. Це дуже круто, але не завжди реально. Інвентаризацію дерев на вулицях, скверах, площах зробити можливо без проблем, а от у великих зонах, таких як лісопарки чи Голосіївський парк — ні. В таких випадках інвентаризацію можна буде зробити поквартально, наприклад, як у Польщі. «Київ — місто парків та скверів» — оголосив Віталій Володимирович Кличко, коли став мером, і він невпинно рухається у цьому напрямку. І ми разом з ним. Наша першочергова задача зараз — повернути природу в місто. L&A «Природа повертається в міста!» Під цим гаслом реалізуються масштабні проекти міського благоустрою від Європи до Китаю. Київ же, як стверджують останні дослідження посідає не перше місце по кількості зелених насаджень. Що можемо зробити, щоб змінити ситуацію? Як повернути природу в наше місто?

ОК: Насправді зелених насаджень у місті не так вже й мало. Рівень озеленення на 1 мешканця близько 24 кв. м, а ще кілька років тому було не більше 20 кв. м. Чому не помічаємо цього? Тому що зелені насадження розташовані непропорційно. В цей відсоток включається вся зелена зона, в тому числі й ліси навколо Києва. Ми працюємо над збільшенням зелених зон, повертаємо території, які років 10-15 років тому були незаконно віддані під оренду/забудову. Звертаємо увагу на внутрішнє озеленення кварталів. Щоб це був не «ЖЕКарт», не «клумби в шинах», а круті «кишенькові» парки та сквери. Ми беремо приклад з Європи, де така практика доволі розповсюджена, повертаємо життя на закинуті території, беремо участь в їхній ревіталізації. Слово «ревіталізація» порівняно недавно увійшло в наше життя, але вже стало для нас головним в роботі. Слово має латинське походження: re… — відновлення та vita — життя, дослівно: повернення життя. Тобто, характеризує процеси оживлення, відтворення, пожвавлення і відновлення природи і міського простору. Яскравий приклад нашої роботи в цьому напрямку: парк «Наталка», фітнес-парк «Озеро Лебедине», парк з водними об’єктами на вулиці Шухевича на Троєщині. Ще років 7-8 тому тут були занедбані території, де комфортно себе почували лише бомжі та собаки. Зараз це затишні парки з виходами до води, із дитячими майданчиками, зонами відпочинку, спеціально відведеними і закритими місцями для вигулу собак, велосипедними доріжками, хатинками для качок. На ці території повернулись тварини, птахи, зокрема, водоплавні. До речі, Київ є лідером за кількістю реалізованих проектів серед українських міст, в той час, як в Україні цей процес лише набирає обертів. Така масштабна робота — справа не тільки «Київзеленбуду», бо передбачає глибоку трансформацію промислових територій, реконструкцію приміщень, зміну їх функціонального призначення з цільовим створенням нових громадських просторів та культурних об’єктів. У свій час саме Київзеленбуд першим заговорив про необхідність створення сучасної зелено-блакитної інфраструктури в Україні, і весь час ми працюємо у цьому напрямку. Термін звичний для Європи, це для нас він — все ще новий! Збільшити кількість зелених квадратних метрів у місті можна було б і за рахунок вертикального озеленення. Але, на жаль, ці питання не вирішити на рівні Київзеленбуду, має бути прийнята спеціальна політика на рівні міста й держави, як це відбулося у Лондоні, Берліні чи Парижі. Приватні компанії, що озеленяють дахи та стіни, — це швидше їх власний вклад і добрий жест як забудовника/власника в екологію міста. Якби ці питання були вирішені на рівні держави, а вертикальне озеленення було обов’язковим для об’єктів соціальної інфраструктури: дитячих садків, шкіл, це мало би не тільки екологічне чи естетичне, але й виховне значення, бо любов до рослин, до озеленення, як і гарний смак, формується з самого дитинства! Вважаю, що забудовників якось теж треба стимулювати, щоб вони озеленяли дахи та стіни. І взагалі повинна бути якась логіка забудови міста, зелені зони. Хочеш будувати — обов’язково створюй зелену зону, і аж ніяк інакше! До речі, саме так будують у Європі.

L&A А, може є у Вас якесь своє, особисте бажання, яке можна було б реалізувати у нашому місті вже зараз, без великих бюджетів, не чекаючи на прийняття політичних рішень, бо то справа — дуже довга?

ОК: Я хотів би показати Київ у всій його красі — як гостям столиці, так і його мешканцям. Сьогодні вже є гарний туристичний маршрут, що утворився між Володимирською гіркою та парком Хрещатий. Але ж він не повинен закінчуватися у Маріїнському парку, він має продовжуватися й далі — до Лаври і Наводницького парку. Можна організувати великий пішохідний маршрут на цілий день. І щоб там були і прогулянкові доріжки, і велодоріжки, і культурно-розважальні атракції, і якісний стріт-фуд, і місця відпочинку, і видові точки. Київ — красиве місто з особливою атмосферою, унікальною історією, цікавими об’єктами, і з кожним роком стає ще комфортнішим і затишнішим.

Українські сади Тетяни Чекалюк

У світі існує не так багато типів садів, брендованих історично чи географічно. Сьогодні ми легко відрізняємо англійський сад від французького, милуємося італійським, робимо спроби відтворити японські чи китайські сади. А ось чи може бути сад українським?
Найчастіше вітчизняні дизайнери, не вагаючись, городять тин, на нього вішають глечики, під ним обов’язково ліплять скалічену бричку з думкою, що на цьому кітчевому фоні буде виразно виглядати вишневенький садок…
Дехто пропонує ще партер-квітник, що самому дизайнерові має нагадувати вишиванку, рясно покриває ділянку барвінком – і вуаля! На жаль, цим набором кліше зазвичай видихається дизайнерська фантазія. Але ж хіба то – український? Невже ви так собі уявляєте саме український сад?
На протязі останніх років редакція нашого журналу шукала відповідь на ці питання, але обґрунтовану відповідь ми нещодавно отримали від відомої ландшафтної дизайнерки Тетяни Чекалюк із Вінниці, коли потрапили на презентацію її нового бренду. Якого? Це був секрет, інтрига! Ніхто з запрошених цього не знав цього аж до останніх слів виступу пані Тетяни. Тож і ви дочитайте наш невеличкий репортаж – і ми потримаємо інтригу 😉
Презентація бренду проходила в затишному сімейному ресторані у самому центрі Вінниці. Серед гостей були і дуже відомі публічні особи, і клієнти, і працівники компанії, керівницею якої є пані Тетяна. І, звичайно – вся її сім’я!

«НАШому ФОРМАТу» — 15років!

«Наш формат» — українське видавництво, засноване у 2006 році громадським діячем, підприємцем та меценатом Владиславом Кириченко.