Філософія SLA: форма слідує за природою
® L&A |«Ландшафт і архітектура»
Передрук, повне або часткове копіювання, інше використання матеріалів сайту без письмового дозволу "Ландшафт і архітектура" заборонені! Порушення заборони тягне за собою відповідальність згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права»
Попри важкі воєнні часи, журнал «Ландшафт і архітектура» не зупиняє своєї місії — відкривати нові горизонти для українських ландшафтників. Ми продовжуємо організовувати експедиції до європейських країн, де наші фахівці мають змогу не лише побачити найновіші проєкти, а й безпосередньо поспілкуватися з колегами, поставити запитання, перейняти досвід і відчути живу атмосферу професійних середовищ.
Група українських фахівців в офісі SLA (2025 рік) під час ландшафтного туру- дослідження сучасними садами Копенгагена та Мальме (Данія- Швеція), організованого L&A. Серед учасників – ландшафтна архітекторка Олена Бальжик, ландшафтні дизайнерки Мар’яна Гоздог, Вікторія Гришанова, Олена Чепа, Валерія Кондратюк, Оксана Дмитрук, Любов Михальчишин, редактор журналу «Ландшафт і архітектура» Валерій Котельніков, директорка L&AОльга Камолікова, представники офісу SLA/ фото L&A, Ольга Камолікова.
Влітку 2025 року одна з таких експедицій привела нас до Копенгагена. Саме там ми отримали унікальну нагоду потрапити у «святая святих» сучасної ландшафтної архітектури — головний офіс бюро SLA, компанії, яка вже кілька десятиліть формує нову філософію взаємодії міста і природи.
Коли заходиш до головного офісу SLA у Копенгагені, перше відчуття – це не студія архітекторів, а радше живий організм. У просторі панує відкрита атмосфера, де поруч із кресленнями лежать гербарії, зразки ґрунтів із різних країн світу, велика бібліотека, де є книги з антропології та урбаністики, історії та географії, старовинні атласи. Тут працюють не лише ландшафтні архітектори, а й біологи, соціологи, антропологи, інженери ба навіть філософ. Міждисциплінарність – не декларація, а щоденна практика, яка формує унікальну мову бюро. SLA – це не просто бюро ландшафтної архітектури, а лабораторія, де природа стає інструментом міського перетворення. Їхня філософія ґрунтується на принципі «form follows nature» – форма слідує за природою, а не за абстрактними схемами.
В офісі SLA/ фото L&A|2025
Природа як головний інженер
SLA відмовляється від декоративного підходу до зелених зон. Для них дерева, вода, ґрунт – це не прикраси, а функціональні елементи міської інфраструктури. У проєкті Grønningen-Bispeparken вони перетворили занедбані газони соціального житла на парк, який одночасно захищає район від повеней, створює біорізноманіття та стає соціальним центром. Тут природа виконує роль інженера: коріння дерев утримує ґрунт, рельєф відводить воду, а рослинність знижує температуру під час спеки.
«Form follows nature»
Цей принцип – серце їхньої філософії. Якщо модерністи ХХ століття проголошували «форма слідує за функцією», то SLA радикально зміщує акцент: архітектура має підкорятися природним процесам. У їхніх проєктах немає симетрії заради симетрії – є ритм, який диктує екосистема. Це видно у City Dune біля штаб-квартири SEB Bank: замість стерильного корпоративного плацу вони створили дюни, що нагадують морський ландшафт, і перетворили простір на публічну арену для гри та відпочинку.
Соціальний вимір
У розмовах із командою SLA відчуваєш, що вони мислять не лише категоріями «зеленого» чи «екологічного». Їхня мета – створювати простори для життя всіх форм життя: людей, птахів, комах, мікроорганізмів. Це не метафора, а практичний підхід. У Gellerup New Nature Park вони використали природу як інструмент соціальної інтеграції: парк став місцем зустрічей мешканців різних культур, де зелена тканина міста зшиває розрізнені спільноти.
SLA як культурний феномен
Прогулянка Anchor Park від SLA /Мальме, Швеція/ фото L&A|2025
У Копенгагенському офісі SLA немає відчуття «закритої майстерні». Це радше відкрита лабораторія, де обговорення відбуваються за великими дерев’яними столами, а макети сусідять із живими рослинами. Тут немає культу «генія-архітектора» – є колективне мислення, яке народжує рішення. Відчуваєш, що кожен проєкт – це експеримент, але експеримент із чіткою метою: зробити місто живим.
Філософія бюро виходить за межі архітектури. Вони працюють із урядами, бізнесом, громадськими організаціями, формуючи нову політику міського розвитку, де природа стає рівноправним учасником. Їхні проєкти – це не лише парки чи площі, а моделі майбутнього міста, де кліматична адаптація, соціальна інтеграція та естетика зливаються в єдине ціле.
Філософія SLA – архітектура як продовження природи. Вони не малюють зелені декорації, а створюють системи, де природа працює разом із містом. Ефект присутності у їхньому офісі – це відчуття, що ти стоїш на межі нового урбанізму, де майбутнє вже відбувається.
Український контекст: чому досвід SLA важливий саме зараз
Для України сьогодні робота ландшафтних архітекторів та дизайнерів виходить далеко за межі естетики. Ми стоїмо перед завданням відбудови міст і громад після руйнувань, і саме тут філософія SLA набуває особливої ваги. Їхній підхід — природа як інженер і соціальний інтегратор — може стати ключем до створення нових українських просторів, які не лише відновлюють інфраструктуру, а й формують середовище для життя.
• Кліматична адаптація: SLA показує, як зелені системи можуть захищати міста від повеней, спеки та забруднення. Для України, де кліматичні виклики поєднуються з руйнуванням інженерних мереж, це практичний інструмент виживання.
• Соціальна інтеграція: їхні парки у Данії доводять, що природа може зшивати громади. В українських містах, де відбудова має враховувати переселенців і нові соціальні зв’язки, цей досвід безцінний.
• Біорізноманіття як ресурс: SLA працює з природою як із партнером. Для України це шанс не копіювати чужі моделі, а створювати власні, спираючись на місцеві екосистеми.
• Нова урбаністична політика: SLA доводить, що ландшафтна архітектура може бути не лише проєктом, а й політикою. Українська відбудова потребує саме такого мислення — стратегічного, міждисциплінарного, далекоглядного.
У цьому сенсі відвідини офісу SLA у Копенгагені були не просто професійною подією. Це було знайомство з майбутнім, яке ми можемо привнести в Україну вже сьогодні.
Уявімо Київ після відбудови. На місці зруйнованих промислових зон з’являються зелені коридори, які одночасно відводять дощову воду й створюють прохолоду влітку. Це не просто парки — це природні інженерні системи, які зменшують ризик підтоплень Подолу та роблять місто стійкішим до кліматичних змін. Саме так працює принцип SLA: природа бере на себе функції, які раніше виконували бетон і труби.
У Харкові, де відбудова має враховувати травму війни, SLA-підхід міг би стати інструментом соціальної інтеграції. Нові парки й сквери не лише відновлюють зелену тканину міста, а й створюють простори для зустрічей переселенців, студентів, літніх людей. Природа тут стає мовою, яка зшиває громаду, повертає відчуття нормальності й безпеки.
Маріуполь, який постане практично з нуля, може стати лабораторією нового урбанізму. Уявіть місто, де кожен квартал має власну «зелену інфраструктуру»: дерева, що знижують температуру, водойми, які збирають дощову воду, біорізноманіття, що оживлює середовище. Це не утопія, а практичний сценарій, який SLA вже реалізовує у Данії та Норвегії.
Для України досвід SLA — це не просто приклад красивих проєктів. Це дороговказ для відбудови, де природа стає партнером, а не жертвою урбанізації. Їхня філософія показує: місто може бути одночасно функціональним, стійким і людяним. І саме цього ми потребуємо сьогодні, коли відновлюємо наші простори для життя.
Шлях до нашого готелю через парк City Dune/ об’єкт SLA/ Копенгаген/Данія/відео L&A|2025
Спілкуємся за філіжанкою кави в Charlottehaven/ обїект SLA/Копенгаген/Данія/відео L&A|2025
